Reviews / Рецензії

The editors of the scientific journal in the fight against “predatory” publications and in order to demonstrate the transparency of the selection and publication of the works of scientists prints reviews of “blind” reviewers on the works of the authors of volumes 1-9.

Редакція наукового журналу в боротьбі з “хижацькими” виданнями світу та з метою демонстрації прозорості відбору й публікації праць науковців друкує рецензії “сліпих” рецензентів на праці авторів томів                       

ФОРМА ДЛЯ РЕЦЕНЗЕНТА

Стаття

ХА-9-7

МАСИФІКАЦІЯ МОЛОДІ 16–20 РОКІВ

ЯК ІНМУТАЦІЙНА КОМУНІКАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ

                             (у період від 1 до 30 листопада 2017 року)        

  Оригінальність та актуальність статті – актуальна, в певному значенні оригінальна  
  Відповідність назви та анотації змісту статті – не відповідає, бо відсутній зв’язок основного змісту, мети та висновків. Соціальні комунікації згадуються лише у назві статті.  
  Ступінь наукової новизни дослідження (що доведено, отримано, встановлено, визначено, запропоновано вперше, удосконалено, набуло подальшого розвитку тощо) – встановлено факт поширення інтеграційної взаємодії наук, визначено основні категорії квантової фізики для подальшого розвитку психолінгвістичних досліджень. Необхідно додати їх значення для теорії соціальних комунікацій.  
  Цінність отриманих результатів для подальшого розвитку теорії та практики наукової галузі –  має сенс для подальшого розвитку теорії та практики наукової галузі  
  Доречність і коректність використання методів і матеріалів, що розкривають зміст дослідження та його статистичні дані – доречні  
  Вмотивованість структурних компонентів тексту, ілюстративного матеріалу, якість оформлення рисунків  –  відповідає, але потребує узгодженості з логікою викладання матеріалу статті  
  Повнота представленості теоретичного й експериментального матеріалу; релевантність отриманих результатів досліджуваним реаліям –  відповідає, але потребує доробки  
  Відповідність висновків меті та завданням дослідження, їх обґрунтованість і переконливість – відсутній зв’язок основного змісту, мети та висновків, потребує доробки  
  Якість оформлення списку джерел – відповідає новим вимогам  
  Правильність і коректність оформлення статті (науковий стиль, прийнята термінологія, чіткість формулювання, зрозумілість для сприйняття, чіткість, логічність, послідовність викладу матеріалу, аргументованість тощо) – зрозумілість для сприйняття, порушена логічність  
  Структурування статті з урахуванням вимог та норм до наукових публікацій згідно з Постановою ВАК України від 15.03.2003 р. №7-05/1, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України  1111 від 17.10.2012 р. щодо «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» – потребує певного корегування    

ОЦІНКА

    ОЦІНКА ЯКОСТІ  СТАТТІ (зазначте  необхідне)     РЕКОМЕНДАЦІЇ  РЕЦЕНЗЕНТА (зазначте  необхідне)
  Х  Відповідає галузевому профілю журналу   □  Може бути рекомендована до друку  в поданому вигляді
  Х  Вносить певний вклад у розвиток розглянутої проблеми   Х  Необхідно внести зміни з урахуванням пропозицій рецензента
  □  Якісна, оригінальна та важлива для соціальних комунікацій     □  Потребує значної  мовно-стилістичної технічної  редакції
  □  Не відповідає вимогам, які висуваються до наукових публікацій   □  Потребує  додаткового рецензування: (Пропозиції щодо рецензента, ПІБ/б)_______ _______________________________________ _______________________________________  
  □  Не відповідає галузевому профілю журналу   □  Відхилити
       

ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ, АКТУАЛІЗОВАНІ РЕЦЕНЗЕНТОМ

Зауваження та пропозиції  рецензента є важливою частиною рецензії. Вони мають бути виражені й оформлені в такий спосіб,  щоб їх можна було передати безпосередньо автору (-ам) без змін й усунути дискусійність окремих аспектів (тез, положень), озвучених рецензентом. 

Рекомендуємо –  авторові слід врахувати наступні положення:

В сучасній науці, зокрема у колі психології, психолінгвістиці, соціопсихолінгвістиці, вже не так важливо «знайти сталі власні методи досліджень» тому, що сучасна наука знаходиться на рівні інтенсивної міжнаукової взаємодії. Враховуючі це, на нашу думку, стаття потребує певної переробки для того, щоби пов’язати назву статті, її мету, логіку викладення основного матеріалу та сформулювати відповідні висновки. Рекомендації стосуються наступного:

  1. Бажано зробити акцент саме на процесі запозичення та можливостях використанні квантово-фізичного підходу у сфері теорії соціальних комунікацій, психології, психолінгвістиці як споріднених дисциплін. Відзначимо, що положення або постулати квантової фізики вже дуже поширені у сфері психології, лінгвістиці, когнітології, інформатики, соціальних комунікаціях та інших (тим більше, що сам автор статті вказує на це на стор.       Крім того існують певні узагальнення цього процесу у філософських узагальненнях науки постмодерну. Вказати на завдання галузі соціальних комунікацій, що очікують свого вирішення, як в теорії так і в практиці.
  2. Бажано було б зняти певні авторські упередження та акцентуації відносно «важливості»,  потреби використаннях нових методів. Це є вже науковим фактом. Автор лише розвиває и доводить їх дієвість, але треба вказати це відносно заявлених соціальних комунікацій. Це відноситься і до необхідності пере формулювання мети статті.
  3. Відзначимо також, що намагання класифікувати методи наукового пізнання в наш час не відповідає моменту інтеграційної тенденції в сучасній методології. Частку статті відносно цього аспекти і відповідно до основного змісту статті навколо розгляду квантових методів, відповідних ним пойнятій та категорій, логічно не пов’язані. Цю частину можна було б подати в інший редакції, зробити акцент не на класифікації методів, а на тому, що вони доповнюють галузеву методологію та методи. Це відповідає потребам вирішення теоретичних та практичних завдань у сфері соціальних комунікацій. Тоді стає логічним перехід до завдань психологічних та психолінгвістичних досліджень у галузі соціальних комунікацій (с.11).
  4. Бажано було б не акцентувати  на появі нової дисципліни «квантова психологія» (с.14). Це тільки додає «плутанини» в науці, про  що автор згадує на стор. 15. Зберігання тенденції диференціації наукового знання тільки відволікає дослідників від поглиблення вивчення феноменів соціально-комунікаційної сфери, зокрема в їх психологічному розумінні, психолінгвістичної інтерпретації процесів інтелекту, свідомості, розуміння тощо, в супереч тенденціям інтеграції ( див текст на стор. 17).  Тези автора про «вакуум»   в науці теж є перебільшенням, тому при більш ретельному аналізі виявляється, що дослідження з використанням квантових елементів,були ще на початку ХХ ст. (зокрема роботи Курта Левіна).
  5. Матеріал, Таблицю і  висновки до класифікації методів як окремого об’єкту дослідження, пропоную використати в інший публікації.

Після необхідного наукового редагування стаття може бути прийнята до друку.

Рецензент,

професор, доктор іст. наук